Дорогі мої учні! 

    На превеликий жаль, сталося те, чого я боялася найбільше: ВІЙНА.  Як вчитель історії я часто замислювалася над тим, як людство  протягом мільйонів років переживало війни? Вони були різні: великі та малі, громадянські та світові, загарбницькі та несправедливі і багато-багато інших.  Війна була і залишається способом проведення політики! Пам'ятаєте, на уроках я вас запевняла, що найважливішою цінностю ХХІ століття є  людське життя!? А зараз сама у це не вірю.  Український народ гине, страждає, поневіряється, принижується, голодає, виживає... Можу продовжувати ще. Хто подібне допустив? Чому немає реального міжнародного захисту? А як щодо дотримання прав людей? На ці питання я хочу почути відповіді зараз. Не в майбутньому, коли ВІЙНА зайде в стадію затягування, а саме зараз! Бо саме зараз помирають люди!                                                                                                                                         Дорогі мої учні! На ваших очах пишеться історія. У кожного з вас буде своя маленька історія війни. Я всім вам бажаю витримати це лихоліття, вижити, вистояти! Будьте мужніми та бережіть себе і свої родини!

    Тим учням, які можуть мене чути і бачити, пропоную проводити консультації з підготовки до мультипредметного тесту,олімпіад,конкурсів.                                                                     Мій телефон і пошта  не змінилися.