Блог вихователя та вчителя (історія, правознавство) Тимко Наталії Федорівни
Вітаю усіх,хто цікавиться історією, хто любить поринути у світ неймовірних подій, битв та персонажей. Світ, сповнений пригод та подорожей у часі. Даний блог саме для вас.
- Головна сторінка
- Про мене
- Мої публікації,сертифікати,подяки
- Електронні підручники
- Стоп булінг
- Історичні пазли
- Віртуальні екскурсії
- Інтерактивні вправи
- Мозаїка цікавих фактів з всесвітньої історії
- Інтерактивні вправи
- Відеоматеріали
- Історичні фільми
- Персонажі всесвітньої історії
- Цікава історія
- Інтернет-ресурси
- Конституція України
- Цікава історія
- Сучасний урок: який він?
- Опорні схеми на уроці історії
- Навчайся самостійно
- ЗАВІТАЙ НА СТОРІНКУ
- Для душі
НА ГОСТИНУ ДО КЛІО ТА ФЕМІДИ
21 листопада, 2023
22 лютого, 2023
Вивчити історію України, не виходячи з соцмереж
Завтра урок історії, а тобі так нудно чи просто лінь читати сухий підручник із застарілими картинками… Повір, вчити історію можна без особливих зусиль, і навіть із задоволенням. Як? Зроби її частинкою свого життя у соціальних мережах.
Курс історії України
Для підготовки до ЗНО чи ДПА не потрібно годинами сидіти над книжками і зазубрювати купу незрозумілого матеріалу. Достатньо вдумливо подивитися відеоуроки на каналі «Курс історії України».
Історія України з м’ясом
Історія України з м’ясом — осмислення подій та явищ, що стосуються розвитку нашої країни, під незвичайним ракурсом. Канал — актуальний для тих, кому мало знати події та факти з життя українців різних часів. Якщо ти прагнеш критично осмислити, зрозуміти та глибше зануритись у суть того, що відбувалося — welcome!
Вчи історію цікаво та з гумором в Instagram
Історія України в світлинах
Цікаві факти життя історичних осіб та реальні фото подій максимально наблизять тебе до пережитих людством часів. Якщо прагнеш знати історію зсередини — тобі сюди: @history_of_ukraine
Підготовка до ЗНО з інфографіками
Змістовні схеми у поєднанні з тематичними жартами допоможуть краще зрозуміти важливі моменти становлення та розвитку нашої держави. Стеж за новими історичними дописами і будь готовим до ЗНО разом з @historyzno_2018.
Історія України в мемах
Показником гарного засвоєння матеріалу є розуміння жартів досліджуваної сфери. Меми з Insta розрядять твоє навантаження. З усмішкою мозок запам’ятовує краще! Just follow it: @istukrmemes.
Поринь в атмосферу прадавніх і не дуже часів у Telegram
Дізнавайся про факти з першоджерел
Канал, який проливає світло на історію України крізь дані архівних документів. Будь впевненим у достовірності фактів та явищ, які відбувались на території твоєї держави. Приєднуйся: @History_Ukraine.
Доторкнись до епохи через фото
Колоритні фото та розповіді допоможуть тобі глибше проникнути у будь-яку епоху. Тож не зволікай та долучайся до пізнавального каналу з історії нашої країни: @history_ua.
Отак, приділивши 15–20 хвилин перегляду відео на YouTube, гортаючи стрічку в Instagram або читаючи повідомлення в Telegram, ти зможеш:
- засвоїти основні події від прадавніх часів до сьогодення;
- «познайомитися» з головними політичними та культурними діячами української держави;
- побачити пам’ятки, знайдені на території нашої країни;
- просто цікаво та з користю провести свій вільний час.
А як до уроків готуєшся ти? Напиши свої джерела інформації у коментарі. Давай вчитися разом!
20 лютого, 2023
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні
12 лютого, 2023
Вебквест «Розвінчуємо маніпуляції в ЗМІ»
06 лютого, 2023
Цінність і неповторність життя.
Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.
І той, хто його не цінує, його дарунка не заслуговує
Леонардо да Вінчі
Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке.
Життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром – залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості.
Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів.
Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці – перед смертю – варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку – одразу після народження.
Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства.
По-перше, тому, що, допомагаючи стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі.
По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. У дитини все ще попереду. Кожна дитина за сприятливих умов може стати у майбутньому видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок і батьків , і суспільства – забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.
Якщо життя прожито марно або зроблено лише невелику частку того доброго, що могла й зобов’язана була зробити людина, то цінність життя набагато менше, ніж вона могла би бути. Усвідомлювати це – дуже нелегко.
Не слід впадати і в крайнощі, дуже часто притаманні особливо молоді, яка суворо судить про старших людей, вважаючи, що якщо хтось з них не здійснив нічого видатного, то життя його було безплідним. Не слід поспішати з висновками, бо тут легко помилитися. Життєві обставини бувають різними. Так, багато хто із старшої генерації через війну, нестачі повоєнних років прожив важке буденне життя. Будь-яка людина в старості заслуговує на шанобливе ставлення вже хоча б тому, що вона – жива людина. Й ще невідомо, як складеться життя тих, хто нині молодий і мріє про “висоти” життя, якими будуть під кінець життя вони самі. Крім того, не слід забувати, що ставленням до слабких і безпомічних людей також визначається цінність нашого життя.
Творити добро в міру своїх обдарувань і здібностей повинен кожний, адже це високе покликання людини. А кожна людина — це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей, навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді — різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя. Тому в кожної людини життя складається по-різному, і не можна його прожити за когось.
Бо ти на Землі — Людина,
Весела, чудна чи сумна.
На цілому світі — єдина,
Така неповторна, одна.
Й життя проживи без скверни.
А втратиш, то що не кажи,
Ніщо вже його не верне,
Тому ти життя бережи.
Життя людини – це найвища цінність
В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам усе своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам’ятайте мою настанову: найвища цінність – це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.
Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя – батькові ж обіцяв.
Молодший син часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговорити та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому не домовитись». Війна скінчилась, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулись до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і чоловіків.
Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картинка. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?», – запитав їх. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталось так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворились на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворюватись на пустелю, в якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» – вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулось до людей життя, не боялись вони вже за майбутнє своїх дітей.
З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості.
Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», – із жалем промовив він.
А люди й досі в тих землях пам’ятають про життя одного із синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.
Про кого йшлось у притчі? (Про двох синів та їхнього батька.)
Кого ж із синів люди й досі пам’ятають, а про кого і згадки не лишилось? Чому? (Пам’ятають молодшого, бо він присвятив своє життя іншим людям.)
Як ви вважаєте, чиє життя можна назвати найціннішим скарбом?
А яку цінність має життя старшого сина? Чому?
На кого ви б хотіли бути схожими?
Що для цього необхідно?
Завдання.
Наведіть приклади життя таких людей – наших сучасників.
Продовжіть речення: «Життя людини найцінніший скарб, якщо…»
(Вірш «Життя і ми» — Інна Дзіньовська).
А час біжить. Куди? Ніхто не знає.
Чому про це не думаємо ми?
Й життя кудись швиденько пропливає,
А нам здається, що даремно прожили.
Не можем свою долю ми змінити,
Але під силу нам покращити життя,
Ми можемо навчитися любити
І не тримати в собі ніжні почуття.
Ми можем дарувати свою ласку,
В підтримку слово вимовить чи два,
Дитині розказати щиру казку,
Щоб сни прекрасні бачила вона.
Усім потрібно завжди пам ‘ятати:
Не вічні в цьому світі, люди, ми,
Нам необхідно інших поважати,
Щоби не жити, як колись жили.
Любіть себе, та не безмежно,
Не бійтесь правди, хоч яка гірка,
Робіть, що хочете, та обережно,
І не лякайтесь сліз, що як ріка.
Життя — це подарунок для людини
Це шанс безсмертним спробувати стать,
Це найдорожчий скарб, єдиний,
Який не можна обмінять.
Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, тому здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати характер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.
29 січня, 2023
29 січня 2023 року 105-річниця бою під Крутами – подія, яка набула для українського народу символічного значення. Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.
До річниці бою під Крутами для учнів 9-10 класів вчителем історії Тимко Н.Ф.проведений історичний урок «Бій під Крутами в пам’яті народній».
Під час уроку йшлося про подвиг студентів під Крутами – учні розповідали про історичні події, що відбувались у 1918 році, обговорювали події, пов’язані з боротьбою українського народу за свою незалежність протягом останнього тисячоліття, ознайомилися з історичними документами, що стосуються подій під Крутами.
Проведення подібних заходів сприяє вихованню національно-патріотичної свідомості учнів, формуванню рис громадянина української держави, глибокої поваги та любові до Батьківщини.
20 січня, 2023
Кіборги встояли!
Україна відзначає День пам’яті захисників Донецького аеропорту.
Вони постали каменем, мов неприступна скеля,
На них залізом плавленим валились сотні тонн,
Та їх кістки не тріснули — не витримала стеля,
Та дух їх не зламався — не витримав бетон!
Бої за Донецький аеропорт – одні з найзапекліших у війні на сході України – тривали з травня 2014-го до 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійським бойовикам, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги». Тільки за офіційними даними, загинуло понад двісті українських бійців. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.
З метою вшанування пам’яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України для старшокласників були проведені тематичні бесіди та перегляд і обговорення документальних фільмів про українських кіборгів, які здійснювали оборону Донецького аеропорту.
Вчитель історії провів в 9 класі бесіду на тему: «Захисники Донецького аеропорту». По закінченню бесіди учні виявили бажання намалювати малюнки і відобразити всі моменти боїв та захисту нашого аеропорту та територій України.
А також було запропоновано для перегляду старшокласникам презентацію на тему: «Почути серцем». Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять всіх полеглих героїв-кіборгів. Вони навічно записали свої імена в Книгу Пам’яті українського народу.